А чому не можна було одразу так зробити?
Вона: Ой, Господи, ой, ой, ой!!! Дай, дай, дай!!! Хочу, хочу, хочу!!!
Бог: І нема чого так кричати! Чого хочеш ? Або кого?
Вона: Он бачиш, в машину сідає, високий синьоокий такий! Такий класний! Я, між іншим, давно в нього закохалася ! І він мені вчора посміхнувся! Він, напевно, теж закоханий, тільки соромиться сказати! Дай, дай, дай!!! Хочу, хочу, хочу!!!
Бог: Мда… Ти знаєш. по моєму не твоє це… Вірніше. не твій… Подумай! Ти впевнена?
Вона: Впевнена, впевнена! Люблю, не можу, нікого крім нього не хочу. Ти тільки зроби так щоб ми були разом. І тоді я буду щаслива до кінця своїх днів (трохи менш впевнено) І він.
Бог: Ну-ну.
Минуло два місяці.
Він: Ура, нарешті, спасибі!!! Ми з ним вчора зустрілися, трошки випили і … так все чудово!!! Він правда не сказав, що ми будемо зустрічатися і не подзвонив… Але це не страшно, адже я можу сама зателефонувати, правда? Я ж повинна боротися за своє щастя?
Бог: Боротись, значить… Подумай!
Вона: Звичайно, я, між іншим, його люблю! І це між іншим, мій шанс! Єдиний, можливо останній! Все, дзвоню!
Бог: Багато ти в шансах розумієш, ну-ну.
Минуло ще два місяці.
Вона: Я така щаслива!!! напевно! Ми зустрічаємося, зустрічаємося!!! І все буде добре! І ми одружимося!
Бог (в подиві гортаючи те, що він називає щоденником): Стоп, постривай! Він що, тобі пропозицію зробив? Коли?
Вона: Ні, ще не зробив, але обов’язково зробить. Він же бачить, як я його люблю. І я йому казала, що так його ніхто любити більше не буде! І я сказала, що я його ніколи не кину! Він що, ідіот від такого відмовлятися!
Бог: Наскільки мені відомо, немає… Може подумаєш?
Вона: Не хочу ні про що думати, я щаслива, я скоро заміж виходжу!!!
Минуло два дні.
Вона: Боже, це такий жах!!! Він… він…
Бог, з важким зітханням: І що він?
Вона: Він мене зрадив!!! З моєю подругою!!! І мені про це сказав! Ти розумієш, спеціально сказав! Щоб зробити мені боляче!!! І ще сказав, що йому подобається, що вона завжди на підборах! І що вона дорого одягається! (зривається в ридання) А я… У неї батьки багаті, а я, між іншим, сама заробляю… (йде в істерику) І я не можу завжди на підборах — у мене робота на ногах!
Бог: На підборах, не на підборах… Припини істерику ! Подумай!!!
Вона: Я все одно поверну його! Все одно! Все одно!!!
Минуло ще три місяці
Бог: Чого мовчиш?
Вона: Не хочу розмовляти! Не чую тебе! Нічого не хочу! Жити не хочу!
Минуло півроку.
Бог: Так, знову сидимо вдома, за компом. Дивимося на фотографію. Ще скажи, що він тобі пише… Вона: Не пише І не дзвонить… Але я все одно буду чекати…
Бог: Чого? Подумай!!! Ти можеш подумати? Ну що з тобою зробиш… хоча знаєш… Ось цю фотографію збільш…
Вона: Навіщо? Тут мужик якийсь, немолодий і некрасивий! І ім’я дурне — Вася! Між іншим, у мене трагедія, і розбите серце!
Бог: Подумай!)
Минуло три місяці.
Ніч, вона: Господи!
Бог: Чого не спиш, ніч на дворі!
Вона: Ти знаєш, а я вчора в театрі була! Я вже три роки в театрі не була, а тут мене чоловік запросив (посміхається)
Бог (теж посміхається): Немолодий і некрасивий?
Вона: Між іншим, він зовсім не виглядає на свій вік! І він… приємний! І розумний! і взагалі, що я такого зробила? Я своїй любові не зраджувала! Просто сходила в театр. Маю право?
Бог: Маєш, маєш, спи!
Вона, посміхаючись, засинає. Минуло півроку.
Бог: Ей, ти там! Взагалі ніяких сигналів не подаєш! Що там у тебе?
Вона: Ой, ти знаєш, що я зовсім закрутилася вчуся, працюю… між іншим, Вася каже, що я розумниця і у мене великий потенціал! А ще, ти знаєш, він сказав, що мені не йдуть підбори)))) Я кажу, що так ноги виглядають на п’ять сантиметрів довше, а він — мені не потрібні довгі ноги, мені потрібно щоб тобі було зручно! Він добрий, і розумний, і самий красивий. Тільки от у мене питання — (соромиться)
Бог: Ну питай!
Вона: — А чому не можна було одразу так зробити?
Бог, посміхаючись: Подумай…
Обсуждение по теме: